сім і я

Сьогодні радісний, охайний хлопець в метро на Майдані Незалежності збирав гроші на виїзд в Карпати. За яку-небудь  грошову підтримку він пропонував розказати вірш, новорічні побажання, скакати на одній нозі 1000 разів тощо. В нас не було багато часу і ми обмежилися новорічними побажаннями. Радості, любов'ї він побажав в основному. І приємно стало. Я вір'ю що це було щиро і наступаючий рік принесе моїй родині багато доброго. Але я 40 річна реалістка й розумію що аби таке сталося мені слід зробити все можливе щоб саме так і було. Щоб обід був смачним треба добре зготувати страви, вжити до цього свіжі продукти і ще гарно подати їх родині... При чому тут політика? Куди мені дітися! Вибори! А я ні в ту ні в цю... Приємно буде надалі жити в демократичній країні і тим гордитися перед друзями зі світу. Тому моїм єдиним, можливим  легальним внеском буде фінансова підтримка проведення екзит-полу підчас Виборів Президента України у 2010 році. Мій особистий внесок в розвиток демократії країни в якій живу. Вам пропоную зробити те саме-внесок у розвиток. Навколишнього середовища:)))